Декілька слів про фільм “Життя та мета собаки”

Після перегляду фільму «Життя та ціль собаки» захотілося поділитися з вами деякими думками, що виникли після його перегляду.

Окрім того, що цей фільм викликає лише позитивні емоції та наповнений любов’ю до життя і, звісно, до  наших чотирилапих його супутників ми не можемо не відзначити ще декілька моментів, що нас особливо зацікавили.

В одному з епізодів коли щеня дісталося не найкращим господарям. Проживши деякий час майже постійно прив’язаним через деякий час таки спрацювала поліція (чи зоополіція) та просто забов’язала виконати умови – чи забезпечити гідне життя, чи віддати собаку. Так – в цьому епізоді собаку викинули (що часто і в наших умовах трапляється), але ж – як же ш приємно бачити, що і за умовами життя чотирилапих наглядає та захищає закон, та він спрацьовує майже на 100%. Тому в них і майже немає безпритульних собак на вулицях – бо ж вони також члени суспільства!

В епізоді де наша собачка-герой була у вигляді коргі ми не могли не помітити, що її власниця була з ним постійно і будь де:

Чи то ходила на навчання до університету – собака була з нею;

Чи ходила посидіти в кафе – собака була з нею;

Навіть в кінотеатр – її власниця брала з собою чотирилапого.

І жодних обмежень, і жодних позначок «З собакою не можна». І жодного невдоволення цим оточуючих – більше того всі сприймали це цілком нормально!  В нас, насправді, вже з’являются DogFriendly кафе, де вас радо зустрінуть з вашим чотирилапим – і це насправді дуже дуже тішить.

Але в усіх інших закладах – в нас стоїть знак     і з собакою будь-де зайти це вельми проблематично. Ці всі знаки розміщують за звичкою та за вже давно застарілими санітарними нормами, які, як гарно видно навіть з цього кінофільму ніяк не співпадають з європейськими.  Іноді наші власники собак таки проривають ці кордони та таки їздять в метро,

 

ходять в бібліотеку,

до перукаря,

а також в магазини та на пошту, де, як правило, вони викликають лише позитивні емоції у оточуючих.

Але чи пустять чи ні в те чи інше місце залежить виключно від людського фактору та ніяк не підтримано в законодавчому полі. І ці обставини лише ще раз підкреслюють, як саме в нашому суспільстві нерівноцінно розподілені права людей з різноманітними потребами.

В даному випадку власники тварин знаходяться майже на тому ж рівні що люди з обмеженими можливостями, бо як і вони, часто не знають ні як поїхати в інший кінець міста,  чи у відпустку, як сходити до магазину ( для людей з обмеженими можливостями як туди дістатися та пройти крізь турнікет, а для власників тварин, як пройти з улюбленцем (хоча б до непродовольчих магазинів), чи залишити в безпеці в магазині), як проводити час з друзями в будь-якому просторі, чи… потрапити на прийом до чиновника! 😉  Всі ці питання встають час від часу перед нами і ми якось їх вирішуємо… Але ж так хотілося почуватися в своему місті та країні таким само повноцінним мешканцем, як ті щасливі власники собак, що показані в цьому дійсно чудовому, доброму фільмі!

Приємного вам перегляду, та нам всім збування наших мрій власників чотирилапих! Рано чи пізно вони обов’язково збудуться!