Чому навчила мене моя собака!

Дещо про психологію! 😉
Але про собаку! Але не зовсім! 🙂
Я давно вже знаю – будь що трапляється в нашому житті – не випадково!!!
Тож, те що в мене саме така собака – теж не випадково!
Звісно кожен власник чотирилапого може співати скільки завгодно дифірамби саме свойому улюбленцю, щиро вважаючи, що саме ця порода (навіть якщо і безпородний! 😉 ) найкраща – майже для всіх!
Але – я не скажу, що вельштер’єр то найкращий вибір кожного – вони не дарма не популярні серед власників, але вона точно найкраща для мене. Весела, невгамовно активна, без страху та будь-яких ступорів – це те що я мала перші 3 роки проживання із нею, щиро вважаючи, що окрім любові собаці, як і будь-якому іншому домашньому улюбленцю в принципі нічого не потрібно.

Але – а ні трохи не вгамувавшись за ці 3 роки, та ще потрапивши декілька разів в добрячі халепи, в яких вона могла загинути, я почала сумніватися в своїх переконаннях.. Ну і шукати.. І знайшла відповіді – в першу чергу в спорті для собак, який, як виявилося, нехай не дуже розвинутий, але таки є в Україні. Ну і тут бла-бла-бла дефирамби про Аджиліті, Фрізбі, Фрістайл, Флайбол.. і ще багао чого.. не буду – бо вже багато про це писала.

Тут як раз починається про психологію! 🙂 І, можливо якщо багатьом кінологам (хоча і не всім, на скільки я вже зрозуміла) ця фраза давно знайома, дякую Дарья Судакова, що ти мені її колись озвучила: «Собака вам нічого не повинна» – сказана колись доволі відомим кінологом (звісно ім’я не пам’ятаю..). До чого вона? А до питання, що моя собака не іде до мене коли я її кличу, а повинна ж.. Що моя собака не ходить поруч, а повинна ж… і що моя собака не слухає мене, а повинна ж…

А як виявилось, в процесі навчення, коли собаці правильно пояснити, то вона не тільки робить, що ти їй каже, а робить це з надзвичайним задоволення та ще й виявляються в неї все нові надзвичайні таланти – і саме в цей момент настає справжне щастя взаєморозуміння між власником та його улюбленцем!

То ж єдиний хто тут ПОВИНЕН – то власник собаки (як що він дійсно відповідальний та любить свого улюбленця) пояснити йому доступними для його розуміння способами яка саме поведінка буде більш доречною в перенаселеному, повному всіляких небезпек великому місті. Тут знову ж можна багато про що розказати, але текстів таких від кінологів багато – хто захоче знайде, але ж я знову – не про собаку! 😉 )
Так от після пізнання цього чудового феномену, життя навкруги постає зовсім в іншому світі! Бо ж ти починаешь розуміти, що взагалі то будь-хто будь-кому – НІЧОГО НЕ ПОВИНЕН!!!
– Дитина не повинна слухати своїх батьків, які не навчили доступним для дитини чином дослухатися до прохань батьків;
– Дитина (та й родина) не повинні вирости освідченою та вихованою, якщо в свій час не пояснили та не змотивували її бути таковою:
– Робітник не повинен виконувати роботу добре, якщо йому її погано роз’яснили, або погано за мотивували;
– І таки держава, комун. служби та інші чиновники – не повинні ВАМ забезпечувати світле та комфортне майбутнє, якщо ви (мешканці) не здатні це їм доступно пояснити, чи то своїм прикладом, чи то своїми діями! 😉

Бо ж, звісно, що легше всього не виховувати, а якось так – вивів на вигул на повідку – перетерпів ту поведінку та думати далі – то собака такий, а не я лінивий та не можу добитися адекватної поведінки.


Та що там казати – коли багато хто і дітей виводить погуляти – гуляйте там з кимось, а ми тут потеревенемо, чи то пива поп’ємо. А потім – о диво – чого це моя дитина стала не керованою та зовсім мене не слухає!!!
І ооо – ще більше здивування – нам держава не забезпечила…. – а що саме ви хочете, що б вам забезпечили?!! От, наприклад, в нас поруч з домом є аллея – теж безхозна.. вже кілька років комун. служби насилу вирішують хто там повинен прибирати хоч раз-два на рік.. Звісно ж про посадку дерев, та облаштування зеленої зону і річі бути не може… Але – ще 5 років тому один чоловік вийшов та посадив там дерево. Та й досі за ним наглядає – підкопує, поливає – тож воно росте по-тихеньку! Я все собі уявляю, а якби ж то не один чоловік, а хочаб з 5-ти будинків поруч хоч з десяток зробили те саме!! В нас була б в літку гарна тіньова алейка!
Але ж, звісно, мешканці так само НІКОМУ НІЧОГО НЕ ПОВИННІ – якщо їм не пояснили, що саме вони можуть зробити, та в чому їх сила!! Звісно, окрім тих, хто все ж таки здатен сам на роздуми та мікроаналіз, трохи відірвавшись від системи – «НЕ»…..
Я теж нікому нічого не повинна – поки всі планують відпустки та роблять нові закордонні паспорти – це особисто мій вибір завтра доплатити своїми коштами та працювати на майданчику разом з бульдозеристом! 😉


І то нічого – бо ж я не звикла жити лише раз на рік відпусткою, а все ще мрію кожен день жити в комфортному місті та мікрорайоні!
І, раптом хто може допомогти з автомобілем привезти тирси на майданчик з Дарницького лісхозу – теж сильно були б вдячні!
Ну і раптом – то тут можна придбати дещо для свого улюбленця, частина коштів також йде на побудову майданчику:http://animalcity.com.ua/?cat=32

Тому що коли саме буде в нас комфортне та цікаве життя залежить цілком тільки від нас самих!

Використані фото Катерини Корж та Івана Улько

Автор: Цудікова Алла (голова правління ГО “Місто Тварин”)